***
... ожен кохавс¤ з≥ своњм ≥нструментом ≥ це було красиво... “од≥ ¤ подумала, що музикантами мають бути саме чолов≥ки, а найперше - у джаз≥. ¬ишукан≥ пестощ≥ тенд≥тних "музичних" рук, "думанн¤" пальц≥в, њх орган≥чне ≥ неймов≥рно звабне зливанн¤ з≥ струнами, клав≥шами, барабанами, ковзанн¤, дотики, ц≥лунки, об≥йми, н≥жне постукуванн¤, посмикуванн¤, притисканн¤, впл≥танн¤, ¤к у косу, закосиченн¤, розд¤ганн¤, вбиранн¤, оголенн¤, - ≥ вс≥ ц≥ рухи водночас витворювали неперевершен≥ звуки, мелод≥ю, - ѓњ ¬еличн≥сть ћузику. «аграванн¤ до такоњ розбещеноњ ѕанни? «аграванн¤ ц≥лковитим експромтом, з≥знанн¤ у коханн≥ без жодного заздалег≥дь п≥дготованого слова, побаченн¤ "всл≥пу" лишень за голосом? ўо ж, нав≥ть дуже претенз≥йно... см≥ливо, неспод≥вано, св≥жо, епатажно, романтично, ≥нтригуюче... ¤кось ≥ще... «даЇтьс¤, ѕанна була шокована... ѕанна перебувала в екстаз≥...
***

≈ндрю ¬алентайн, контрабас (Ќью-…орк):
"я вважаю, що цей веч≥р (—ьомого листопада, клуб-кафе "Ћ¤лька", св≥това прем'Їра американсько-украњнського ƒ∆ј«- ¬ј–“≈“” за участю ≈ндрю ¬алентайна(Ќью-…орк), ¬олодимира —ол¤ника( ињв), ёр≥¤ Ўар≥фова(Ћьв≥в), ¬алер≥¤ ∆ил≥на(ƒн≥пропетровськ). - јвт.) був чудовий, дуже ц≥кава публ≥ка, з першого разу њњ розхитати було, звичайно, складно, але пот≥м в≥дчулас¤ енерг≥¤ ≥ поступово з'¤вилос¤ взаЇморозум≥нн¤ ≥з залом. —ам клуб "Ћ¤лька" просто ≥деальний, атмосфера десь нагадуЇ "Greenwich Village" у Ќью-…орку, нав≥ть така артистична обстановка, злегка богемна. я отримав неймов≥рне задоволенн¤ тут грати. „астково це була ≥мпров≥зац≥¤, free jazz, пот≥м у другому в≥дд≥ленн≥ ми почали грати стандарти. ћен≥ подобаЇтьс¤ ≥ те, ≥ ≥нше. ÷е р≥зна мова, р≥зний зас≥б виразу, важко сказати, що мен≥ ≥мпонуЇ б≥льше.

ƒжаз - це спос≥б житт¤, це культура, ¤ка поЇднуЇ у соб≥ не т≥льки музику, але й поез≥ю, до реч≥, багато поет≥в зазнали впливу джазу. ” 50-их роках в —Ўј була ц≥ла культура, народжена на ірунт≥ зм≥шуванн¤ джазу та поез≥њ, ¤ка часто виконувалас¤ п≥д джаз. ≤ нав≥ть певна атрибутика, ¤ка на той час використовувалась, стиль од¤гу, манера сп≥лкуватис¤, певний сленг, "п≥шли" в≥д джазових музикант≥в. ƒ≥зз≥ √≥ллЇсп≥ полюбл¤в носити берет та окул¤ри..." "÷е ¬и так п≥д нього, - питаю, бо ≈ндрю був у берет≥". "Ќ≥, не п≥д нього, просто, мабуть, ≥дентиф≥кую себе ≥з тим покол≥нн¤м музикант≥в". "як на ¬аш розсуд, не вит≥сн¤Ї зараз сучасна попса джаз на перифер≥ю?" "я би так не сказав, бо джаз - музика, що тече, вона пост≥йно зм≥нюЇтьс¤... ¬загал≥, що таке джаз? якось ¤ чув таке ц≥каве визначенн¤: джаз - це певного іатунку мелодика, що њњ покладено на танцювальн≥ ритми сьогоденн¤. якщо 40-50 роки це був св≥нг, зараз - це х≥п-хоп, тому джаз пр¤муЇ у цей б≥к, бо на самому початку в≥н був танцювальною музикою. якщо у джаз≥ в≥дсутн≥й оцей танцювальний елемент, то в≥н н≥чого не вартуЇ. ƒжаз перекладаЇтьс¤ на вс≥ мови, водночас це слово не перекладаЇтьс¤, це просто джаз".

"„и Ї ¤кась р≥зниц¤ м≥ж джазом, ¤кий грають там ≥ тут?"
"ƒжаз - вселенський, ун≥версальний, ≥ р≥зниц≥ н≥¤коњ немаЇ, особливо це пом≥тно у Ќью-…орку, бо сюди з'њжджаютьс¤ б≥льш≥сть музикант≥в з усього св≥ту ≥ вс≥ сп≥лкуЇтьс¤ одн≥Їю мовою та грають, в принцип≥, одну й ту саму музику. «вичайно, Ї своњ культурн≥ особливост≥, кожен вносить у музику ¤к≥сь елементи фольклору, пов'¤зан≥ з≥ своњм культурним бек-граундом". "яким Ї джаз третього тис¤чол≥тт¤?" "÷е сум≥ш знову ж таки нового ≥ старого".

"–озкаж≥ть, будь ласка, про себе".
"Ќародивс¤ в –остов≥-на-ƒону, в дитинств≥ перењхав у —Ўј, жив у Ѕостон≥ ¤кийсь час, навчавс¤ у коледж≥ сучасноњ музики, два роки тому серйозно почав займатис¤ грою на труб≥, граю на саксофон≥, а взагал≥ м≥й ≥нструмент - контрабас. Ѕагато подорожував, грав ≥з видатними музикантами, такими ¤к “ом Ѕраун, трубач, його альбом у 70-их роках "ув≥йшов" у золото (ледве не в платину), ƒен≥ ¬айт, „арл≥ Ѕьорд та ≥н.  ожна гра по-своЇму гарна".

"„и почувалис¤ ¬и, граючи ≥з такими музикантами некомфортно? ќт не йде щось ≥ все".
"Ѕезумовно, бувало. Ќа цьому концерт≥ - н≥, тут усе було блискуче. ƒжаз - це все-таки музика спонтанна, усе залежить в≥д настрою, в≥д публ≥ки, в≥д того, ≥з ким граЇш. ЅуваЇ, граЇш ≥з хорошими музикантами, а щось не ладитьс¤, не без цього".

"„и ¬и би назвали Ћьв≥в м≥стом джазу?"
"ƒуже-дуже-дуже би хот≥лос¤, щоб Ћьв≥в був м≥стом джазу, але зараз його назвати так складно, не зважаючи на те, що тут Ї окрем≥ музиканти, але немаЇ джазовоњ культури, жодного джаз-клубу, а дуже шкода, бо, направду, хот≥лос¤ би. я би нав≥ть сюди жити перењхав! Ќеймов≥рно прекрасне м≥сто!"

***

...ѕанна перебувала в екстаз≥. ƒжаз нагадував сн≥г, ¤кий падав, ¤к у спов≥льнених кадрах, падав, кружл¤в, опускавс¤, зам≥тав, нашаровувавс¤, кожною нотою та гаммою перетворювавс¤ на неповторну сн≥жинку, м≥р≥ади м≥н≥атюрних сн≥жинок, ≥ год≥ було пройти кр≥зь той падосн≥г, що часом перетворювавс¤ на зав≥рюху, метелицю, в≥¤ло, хурделицю, б≥лий (не)спок≥й, замети, у ¤ких м'¤ка (майже пластил≥нова) св≥дом≥сть залишала незнаноњ конф≥гурац≥њ сл≥ди, що вели в одну сторону - до ѕанни...

***

¬олодимир —ол¤ник, електро-п≥ано ( ињв):
"ћи вс≥ разом ≥з Ўар≥фовим - вперше, ≥ було досить-таки на початку складно. ÷е тонка музика. ќц≥нку безпосередньо по концерту не можу дати. «вичайно, дл¤ нас це - под≥¤. ѕритому, ми намагалис¤ грати ту музику, ¤ку зазвичай не граЇмо, бо це потребуЇ в≥дпов≥дноњ п≥дготовки. ћи п≥шли на такий см≥ливий крок ≥ це дуже добре. ѕубл≥ка, ¤ думаю, зрозум≥ла трошки. ÷е була ≥мпров≥зац≥¤ повна, п≥зн≥ше ми почали домовл¤тис¤, окр≥м того з апаратурою, ¤к завжди, проблеми були... јле головне - сам факт, що це сталос¤. ƒжаз дл¤ мене, ¤к кажуть музиканти, не музика, а спос≥б житт¤, це пон¤тт¤ дуже широке. ¬с≥ музиканти, ≥з ¤кими ¤ грав, ¤ких ¤ бачив у св≥т≥, вони вс≥ однаков≥, п≥дтримують один одного, ¤кщо треба, хоча це невеликий прошарок нашого сусп≥льства.  оли ¤ поруч ≥з такими людьми, то це мене дуже т≥шить, ¤к ≥ те, що ¤ нав≥дав Ћьв≥в, де давно не був. ÷е дл¤ мене був джаз". "ћ≥сто ¤к джаз? ÷е досить ц≥каво". " ожне м≥сто маЇ св≥й присмак джазу, ¤ би сказав, маЇ св≥й джаз". "який льв≥вський джаз?" "“ут Ї ¤кась давн¤ традиц≥¤, в≥дчутно так, але водночас ¤кось сумно, та й сн≥г сьогодн≥ такий... јле те, що Ї такий оптим≥зм - найважлив≥ше, що Ї у цьому м≥ст≥, а джаз - це оптим≥зм. “ому ¤ думаю, що так≥ фестивал≥, ¤к "JazzBez...", будуть продовжуватис¤ ≥ потихеньку треба щось робити. я ”крањною зараз багато њжджу: немаЇ джаз-клуб≥в, н≥чого такого, грош≥ на це н≥хто не даЇ, музиканти сам≥ дл¤ себе грають, допомагають, тобто ми одн≥ без одних н≥чого були би не варт≥".

***
Е до ѕанниЕ вс≥ дороги ведуть до Ќењ, вс≥ сл≥ди, вс≥ потаЇмн≥ входи ≥ виходи, провулки, "чорн≥" та б≥л≥ д≥ри, неословлен≥ вулиц≥, спини площ, луска будинк≥в, усе - у засн≥женому, листопадовому, замузиченому, заджазованому Ћьвов≥. ћ≥ст≥, що колекц≥онуЇ „ј—, ѕрост≥р, «вуки, ƒумки, ѕочутт¤... ÷¤ колекц≥¤ поступово поглинула саме м≥сто, проковтнула його, наче велетенська рибина, ≥ самого м≥ста не стало. “обто воно Ї, воно в≥длунюЇ предивними, прихованими, ледь чутними мелод≥¤ми, але всередин≥ тоњ ћушл≥, на ≥м'¤ Ћюдина... всередин≥ тоњ –ибини, на ≥м'¤ ¬≥чн≥сть...

***

ёр≥й яремчук, саксофон (Ћьв≥в):
"ƒл¤ мене цей концерт був ц≥лком спонтанний. я соб≥ просто прийшов на зустр≥ч з≥ своњми знайомими музикантами (≈ндрю та ¬алер≥Їм), пот≥м мене запросили пограти у другому в≥дд≥ленн≥. ƒжаз дл¤ мене - стиль житт¤. Ќе можу сказати, що Ћьв≥в - м≥сто джазу, ¤кщо вже так говорити, то про ƒонецьк. “ам пост≥йно в≥дбуваютьс¤ фестивал≥, там в≥дпов≥дне середовище, публ≥ка. ” Ћьвов≥ Ї теж фестивал≥, наприклад, "JazzBez...", Ї публ≥ка, але концерт≥в джазових не так багато, хот≥лос¤ би б≥льше".

***
...¬≥чн≥сть... ƒжаз маЇ теж властив≥сть ковтати „асопрост≥р. ¬идозм≥нювати його на звук, а тод≥ так≥ метаморфози вт¤гують у цю небезпечну гру ≥з перевт≥ленн¤ми тебе, засмоктують, наче у тр¤совину, з ¤коњ, що дивно, тоб≥ не хочетьс¤ р¤туватис¤, бо розум≥Їш, що пор¤тунок - —јћ≈ “јћ!!!
***

¬алер≥й ∆ил≥н, ударн≥ (ƒн≥пропетровськ):
"ѕо-перше, дуже хороша орган≥зац≥¤, по-друге, була певна ≥де¤ на цьому концерт≥, а так≥ ≥дењ народжують творчу думку, формують творчий напр¤м. я вважаю, що концерт вдавс¤, хоча були ≥ кращ≥ задуми, але то - експромт, в≥н трошки п≥шов не так, ¤к ми спод≥валис¤, але в≥н вийшов. ћен≥ сподобавс¤ сам початок ≥, звичайно, друга частина, ¤ка була нам б≥льше знайома, традиц≥йна. ƒжаз дл¤ мене? Ќу, так ¤к ¤ цим профес≥йно займаюс¤ практично весь час (здеб≥льшого це free jazz, зокрема з уральською командою "јћј-Jazz" ми об'њздили найв≥дом≥ш≥ фестивал≥ ™вропи, випустили диск у Ћондон≥ на Leo Records, грали ≥з в≥домими музикантами), в≥дпов≥дно дл¤ мене ц¤ музика стала р≥дною. ÷е ≥ профес≥¤, ≥, ¤к багато хто полюбл¤Ї казати, спос≥б мисленн¤.

„и Ї Ћьв≥в м≥стом джазу? “ак, звичайно. ¬≥н у всьому джазовий. Ѕо це пон¤тт¤ не т≥льки музичне, це певний образ, мисленн¤, розкут≥сть, пошук творчост≥, часом "стьоб". ј у Ћьвов≥ це в≥дчуваЇтьс¤, ¤к н≥ в ¤кому ≥ншому м≥ст≥. ÷е одразу впадаЇ у в≥ч≥, тут багато галерей, виставок, картин. я так соб≥ думаю, що Ћьв≥в налаштований на джаз. ” вас Ї такий музикант, ¤к ёр≥й яремчук, його знають далеко за ”крањною, у ћоскв≥ зокрема, на ”рал≥, в≥н там був у кв≥тн≥. —аме завд¤ки йому знають Ћьв≥в. ѕопередньо ¤ грав ≥з ус≥ма, окр≥м ёр≥¤ Ўар≥фова. ћи плануЇмо продовжити нашу сп≥впрацю ≥ ось вже нас запросили у ѕольщу, запропонували також зробити запис, пот≥м виступити тут, у Ћьвов≥. ƒо того часу в нас уже буде сво¤ програма, бо це ми т≥льки зустр≥лис¤, познайомилис¤. ÷е була спроба пера. ћожливо, щось вийшло, а може, щось ≥ н≥".

***
... пор¤тунок саме “ам. —аме у музиц≥. ѕанна це прекрасно усв≥домлюЇ, а в≥дтак не посп≥шаЇ прост¤гати руку до ц≥лунку... ¬загал≥, не посп≥шаЇ. ћузика не терпить посп≥ху, джаз витримуЇ паузи, джаз ум≥Ї мовчати дл¤ красномовност≥ та звучати задл¤ тиш≥... джаз вм≥Ї ≥нтригувати та ≥нтерпретувати житт¤, джаз часом спин¤Їтьс¤ до ф≥н≥шу, щоб надати можлив≥сть додумати кульм≥нац≥ю тоб≥... доб≥гти цей марафон довжиною у мовчанн¤... ≥ впасти, виснаженим, до кол≥н ѕанни. Ќа ѓњ обличч≥ - в≥дт≥нки тиш≥, радше це легка задума, що лоскоче звуками душу... ѕанна про це здогадуЇтьс¤ ≥ стримано спостер≥гаЇ за реакц≥Їю закоханих...
***

ёр≥й Ўар≥фов, синтезатори, ≥дењ (Ћьв≥в):
"Ѕули вдал≥ реч≥, були невдал≥, ¤ би здивувавс¤, ¤кби хтось, хто малюЇ, пише, граЇ, сказав, що це - все, еталон. «вичайно, експериментальну музику не вс≥ любл¤ть, вона не Ї такою бажаною. јле це нестандартне, небанальне, такий ексклюзив часто викликаЇ у декого насторожен≥сть, в ≥нших - нерозум≥нн¤, а ще в когось нав≥ть незнанн¤, ¤к на то реагувати. Ѕагато хто так ≥ не усв≥домив, що то було ≥ ¤к воно було - це приходить ≥з часом. «рештою, це нормально ≥ вс≥ це знають. Ќайлегший шл¤х (легенько подобатис¤) робити найбанальн≥ш≥ реч≥, ¤к-от поп-музику.

≤стор≥¤ нашого "з≥бранн¤ докупи" - дуже давн¤. ¬олод¤ —ол¤ник, п≥ан≥ст, працював з≥ мною у "∆ив≥й вод≥" у „ерн≥вц¤х (1980-т≥ роки), там також були Ћ≥л≥¤ —андулеса, ≤во Ѕобул, ќлександр —Їров ≥ т.д. ѕаралельно ми мали ≥нструментальну музику, в≥дверто незалежну в≥д ¤кихось зобов'¤зань, саме те, що зараз називаЇтьс¤ "acid Jazz", тод≥ ще цього терм≥ну не було ≥ ми вважали, що граЇмо "Jazz funk" або просто funk-музику (ми Їдин≥ у –ад¤нському —оюз≥ грали таку музику) ÷ього ми тод≥ не аф≥шували, адже були поп-групою, грали п≥д впливом нов≥ших св≥тових теч≥й. “аким чином, ≥з —ол¤ником ми знайом≥ давно. ‘актично половина нашого колективу - ми, друз≥, двоЇ, половинка. ( в≥нтет вийшов ≥мпров≥зований).

∆ил≥на ¤ знав чисто теоретично, чув його записи ран≥ше, не був знайомий особисто, але знав про нього багато ¤к про музиканта. ўо в ньому мене зац≥кавило найб≥льше, зокрема ¤к у колез≥ по проекту, так це те, що в≥н на в≥дм≥ну в≥д дуже багатьох нав≥ть в≥домих музикант≥в, трактуЇ гру на барабанах не ¤к супров≥д чи ритм≥чну основу, ¤к правило буваЇ (п≥д ¤кусь музику потр≥бна ¤кась ритм≥чна канва), а в≥н граЇ ¤к музикант в повн≥й м≥р≥, тобто н≥би в≥н видобуваЇ музику з≥ скрипки чи саксофону. ¬алер≥й музично дуже граЇ, його гр≥Ї музика, в≥н просто нав≥ть на тар≥лках чи на барабанах знаходить м≥сце, де барабани звучать по-р≥зному. як правило, ударники ≥гнорують: де попало, там ≥ ударив, чи вибрав соб≥ м≥сце - там ≥ барабанить. ∆ил≥н художньо, мистецьки п≥дходить до гри на барабанах. ¬≥н - сол≥ст не в тому сенс≥, щоб багато заграти за одиницю часу, дуже швидко ≥ дуже голосно, а в його гр≥ Ї музика, а це - дуже романтично. «устр≥в ¤ його у жовтн≥ цього року на фестивал≥ у ƒн≥пропетровську, а записи ¤ його знаю давн≥шн≥, пер≥оду 1994-95 рок≥в, в≥н ≥ зараз п≥дтримуЇ творч≥ стосунки ≥з колективом "јћј-Jazz" ≥з ™катеринбургу.

"“о його група?"
"Ќ≥, так не можна казати. ƒжаз - то, мабуть, Їдине музикуванн¤, де люди творчо в≥льн≥, бо така поважна музика, ¤к камерна, ф≥лармон≥чна, маЇ вузький прост≥р дл¤ ≥нтерпретац≥й. –окмени теж коли грають рок або блюз можуть соб≥ по≥мпров≥зувати, але рамки Ї. –ок - це вокал, тобто мають бути слова, куплети, тексти, дуже мало можливостей дл¤ промовл¤нн¤ свого "¤". ≤ нав≥ть фольклор Ї б≥льш скутим, бо маЇ свою структуру, п≥сню. ј джаз - то форма абсолютно в≥льна, там музикант може висловити абсолютно все".

***
...закохан≥... Ќаправду, музиканти вигл¤дали на шалено закоханих у цю ѕанну, але вони не змагалис¤ за волод≥нн¤ Ќею, бо вже кожен ¬ќЋќƒ≤¬ частиною ѓњ Їства. ÷е б≥льше скидалос¤ нав≥ть до викладанн¤ суц≥льноњ гармон≥йноњ картини з маленьких клаптик≥в, що були у музикант≥в, з≥ звук≥в та настрою, ≥з почутт≥в та спогад≥в, ≥з несказаного, бо ще не вигаданого, ≥з порух≥в та погл¤д≥в, нот та жест≥в... ѕанна не належала —об≥. ѓѓ самодостатн≥сть, ц≥л≥сн≥сть, стал≥сть та незалежн≥сть просто би ѓњ вбили...

***

"“ак ¤к людей немаЇ однакових, - продовжуЇ ёр≥й Ўар≥фов, ¤кий, до реч≥, Ї оф≥ц≥йним представником дирекц≥њ м≥жнародних джазових фестивал≥в у м.  иЇв≥ "ƒжаз-÷ентр" по зах≥дних област¤х ”крањни та в республ≥ц≥ ѕольща, - так немаЇ ≥ джазових музикант≥в однакових, њх звичайно, об'ЇднуЇ однаковий стиль, але все одно, вс≥, ¤кщо вс≥ - таланти, то вс≥ - ун≥кальн≥ ≥ це просто ц≥каво. Ѕо кожен концерт - прив≥д мен≥ самому про себе д≥знатис¤ щось нове, бо мене провокують на щось, чого ран≥ше ¤, можливо, не робив.  ожен концерт ≥з новими музикантами - це щось, бо ¤ завжди роблю щось дл¤ себе вперше в житт≥. ƒумаю, що кожен так само мислить, тому джазов≥ музиканти дуже любл¤ть грати в таких нав≥ть випадкових концертах, бо насамперед розкриваютьс¤ дл¤ себе, ¤ вже не кажу про ¤кусь ≥дею, це ¤к говорити ≥з розумною людиною, щось почуЇш, до того адаптуЇш... ÷е сп≥льне виробленн¤ ¤коњсь реч≥. “обто коли ¤ њхав до ƒн≥пропетровська, ¤ не те щоб мав певний нам≥р, а вже певну домовлен≥сть, а на м≥ст≥ ми просто поставили велику жирну крапку (угоду).

“ак само було з ≈ндрю, ¤ його не знав, тобто знав про нього те, що мен≥ розпов≥дали, словесний портрет, мен≥ вистачало слова ¬олод≥ —ол¤ника.  р≥м того, в≥н живе в јмериц≥, граЇ трошки ≥ншу музику, ан≥ж у ™вроп≥ грають". "¬≥н ≥накшоњ про це думки". "÷е маленьке заграванн¤ з його боку. ¬пливи р≥зн≥. ўо там говорити, на ”крањн≥ в р≥зних м≥стах грають по-р≥зному. ѕлюс - ментальн≥сть народу, р≥зний попередн≥й музичний досв≥д ≥ життЇвий. ќсобливо це пом≥тно п≥д час гастролей: ¤к публ≥ка сприймаЇ ≥ чи взагал≥ сприймаЇ. ” „ерн≥вц¤х - одн≥ смаки, в ≤вано-‘ранк≥вську (дв≥ години њзди в≥д „ерн≥вц≥в) - зовс≥м ≥нш≥. Ћьв≥в, “ерноп≥ль, Ћуцьк, а що казати про ∆итомир, ќдесу, ƒонецьк, тим паче ѕольщу, Ѕельг≥ю, √олланд≥ю тощо. Ѕатьк≥вщина джазу - јмерика, там багато грало чорношк≥рих. “обто вони грають так, вже "б≥л≥", нав≥ть ¤кщо живуть там, грають ≥накше. –≥дко коли одн≥ одних приймають до себе. —в≥жий приклад - з ≈м≥немом, Їдиний репер, ¤кого прийн¤ли за "свого" "чорн≥", а решта - то все одно ¤к б≥л≥ ворони. “ак само ≥з джазом Ївропейським, рок-н-ролом тощо. ј рок, до реч≥, ц≥лком англ≥йське ¤вище, в јмериц≥ такого нема.

ѕ≥д час концерту ¤ в≥дчував таку р≥зницю у виконанн≥. “о Ї дуже добре, дл¤ програми це ще л≥пше, р≥зн≥ гран≥, ¤к украњнськ≥, так ≥ св≥тов≥. «вичайно, також сл≥д враховувати вподобанн¤ музиканта, що в≥н слухаЇ, в≥дпов≥дно, п≥д ¤ким впливом перебуваЇ, його настр≥й. ”¤вл¤Їш, ¤кщо виходить музикант на сцену, його хтось у щ≥чку поц≥лував, то в≥н так граЇ, а ¤кщо у нього капц≥ тиснуть... “о все одразу в≥дбиваЇтьс¤ на музиц≥. ≤ от коли на початку там засвист≥ло, там загуд≥ло (маю на уваз≥ техн≥ку) - був такий емоц≥йний "напр¤г", ¤кий не дозвол¤в про все забути ≥ просто соб≥ грати, а дал≥ музика вже захопила у себе.

ј ёр≥й яремчук... ћи домовилис¤ пограти ≥з льв≥вськими музикантами п≥сл¤ концерту, очевидно, що вони прийшли на концерт..." "“о тепер це буде кв≥нтет?" "ћожливо, принаймн≥ ёр≥й н≥би (казатиму дел≥катно) погодивс¤ на пропозиц≥ю ћарк≥¤на ≤ващишина виступати разом ≥з нами. ѕару рок≥в тому ¤ з яремчуком грав разом, тод≥ спонтанно ¤кось виник колектив, теж спровокований ≤ващишиним (в≥н у нас ¤к "perpetuum mobile" ≥дей). ћи виступали у ѕеремишл≥ на одному концерт≥ разом ≥з таким в≥домим музикантом, ¤к ян-ѕташин ¬рублевський. ¬иступ тод≥ був дуже ц≥кавий, ёрко грав free jazz, ¤ - електронний джаз, в≥н грав на саксофонах, а ¤ на синтезаторах. “обто в мене Ї практика гри ≥з яремчуком, а минулого року у яремчука була така практика ≥з ∆ил≥ним, отож практика гранн¤ в нас Ї, ≥, зрештою, яремчук прийшов до нас не ¤к г≥сть, а ¤к наш колега. ћи запрошували музикант≥в ≥з ≥нструментами, щоб по-музичному посп≥лкуватис¤ п≥сл¤ концерту".

***
... просто би ѓњ вбили, але ж ѓњ вбивали пост≥йно(!)... задл¤ того, аби ¬она знову воскресала ≥ спокушала все нових ≥ нових музикант≥в. ўоразу ѕанна була ≥накша, ¬она доводила до божев≥лл¤, до сказу, до самогубства, але тим, кому пощастило ≥ стало снаги перейти ѓњ руб≥кон, ѕанна дарувала —ебе...
***

"≈моц≥њ п≥сл¤ концерту? - Ўар≥фов замисливс¤. - ќсобливо таких не буваЇ. ћузиканти наст≥льки виснажуютьс¤, хвилюютьс¤, що це радше перевтома, звичайно, не непритомн≥ють, але викладаютьс¤ п≥д час гри, вкладають душу, серце... ¬же т≥льки на вокзал≥, коли ми прощалис¤, вс≥ трохи в≥д≥йшли, розслабилис¤.

Ћьв≥в ¤к джаз? ¬загал≥, Ћьв≥в ¤к найближче м≥сто до «аходу маЇ велик≥ джазов≥ традиц≥њ, б≥льш≥ ан≥ж ∆итомир, „ерн≥г≥в ≥ т. д. ¬же у 60-их роках ансамбль "ћед≥кус" (кер≥вник ≤гор ’ома) представл¤в ”крањну, тобто –ад¤нський —оюз, у ѕольщ≥, ѕрибалтиц≥. ј тод≥ ѕольща була ого-го ¤ким "закордоном", тод≥ поњхати до ѕольщ≥ - ¤к зараз до јвстрал≥њ. ÷е був прецедент. ≤ ц≥каво те, що так≥ виступи були нав≥ть важлив≥шими не у нас (бо то вважалос¤ негативом), а за кордоном, бо там взагал≥ не думали, що тут таке грають.

Ќаш квартет - льв≥вський проект, ¤ким би в≥н не був р≥зним ≥ в б≥льшост≥ не льв≥вським (дн≥пропетровець, ки¤нин, американець), ≥де¤ - наша, ≥ ¤кби хтось "здрейфив", в≥дмовивс¤, то все одно проект би був. ћожливо, то за честь њм, що вони погодилис¤, ≥ нам за честь, що признали нас ¤к ≥н≥ц≥атор≥в та ≥дейних реал≥затор≥в. ƒо реч≥, нам вже поступила пропозиц≥¤ в≥д одного кињвського телеканалу (¤кого - поки що секрет) в≥дзн¤ти живий наш концерт, гру джаз-квартету. ѕропозиц≥¤ над≥йшла ще до того, ¤к нас почули, а це щось-таки означаЇ..."

"...ѕанна дарувала —ебе... –оздаровувала —ебе в ≥нструментах, струнах, клав≥шах, мелод≥¤х...  ожен кохавс¤ з≥ своњм ≥нструментом ≥ це було красиво... “од≥ ¤ подумала, що музикантами мають бути саме чолов≥ки... а найперше - у джаз≥" .
***
ћар≥¤ “»“ј–≈Ќ ќ, диктофон, перо (Ћьв≥в, ћќ "ƒзиіа")