| 11.10.2002
"NEON"-ова
вечірка (із серії "молоді та перспективні")
|
ВІДЕО:(яке
можна побачити у Мультімедійній енциклопедії "Музика в
"Ляльці" 2002)
Презентація - лютий 2003 |
|
| "Не
вір у кохання!" - так було написано на плакаті (декорації)
молодого гурту "NEON", що виступав у "Ляльці"
11 жовтня. Ну, погодьтесь,
як можна закликати не вірити у таке прекрасне почуття!
Щоправда, написано було англійською,
але зміст від того, здається, не втрачався...
Група таких молодих хлопців, таких
симпатичних та талановитих, - і от тобі на, не вір у кохання...
А така неоромантична музика, ще й персонально "для дівчат",
- і от, не вір...
Я би, мабуть, геть розстроїлася, якби не квітка червоної троянди
у літері "О" у назві групи, не чарівний вокал Юрія
Лісного,
звуки гітари Дмитра Скаленка,
бас-гітари Юрія Ксенюка,
клавішних Григорія Ігнатовича
та ударних Ростислава Драла.
Виступ як виступ на перший і другий погляд. А от на третій
вже можна було побачити, як збентежено виглядає "Дирекція"
групи в особі Олени Лаврової, як вона тремтливо, але по-діловому,
витягає із сумочки пакетики чаю і робить гарячий напій солістові,
як відносить цей "животворящий" "нектар"
і обережно подає Юркові, як він трепетно ковтає рідину і починає
співати... (Отож не завжди спочатку була кава).
Як поволі починається виступ, сміливо визначений Юрком як
"двіжняк" і "сейшн" (ва-а-ау, які круті
слова). Як молодий соліст переживає, а відтак, рухається на
сцені досить скуто, публіка переймається отим настроєм і спочатку
не йде танцювати, а ще більше переймається тим, що виникають
постійні неполадки із технікою і т. д. Навіть якось мені подумалося,
що група дуже вдало обрала собі назву інертного газу... |
|
| Однак пісня за піснею, мій скепсис та іронія
поступово танули (може, то було вічне львівське упередження до "зеленого"
й молодого?), техніка налагоджувалася (що ж, буває всяке), хлопці
викладалися на всю, Ростислав взагалі мені видався шедевром експресії,
тим він, здається, компенсував нежвавість Юрка (зрештою, може, у нього
такий імідж?), публіка підсовувалася ближче до сцени, "вдавалася"
до танцю та цигарок, щось підспівувала, загуділа, застрибала, розслабилася,
ху-у-ух, бачу Олена вже спокійніше робить чергове горнятко чаю, Юрко
жартує експромтом, закликає плескати, усі плескають, кричать, свистять,
не погоджуються із закінченням концерту (кінцевої пісні "Безсмертя"),
вимагають пісні на-біс, будь-ласка, співають, Юрко розкидає компліменти
публіці на зразок "ви - супер", публіка у свою чергу репетує,
що "ти теж", тобто усе так, як завжди, на перший і другий
погляд. До Олени хтось підійшов і сказав,
що група має неабиякий потенціал, а тому, відповідно, і майбутнє.
Вона на це (із виглядом самовпевненої бізнес-вумен): "Інакше
я би за це не бралася!" Якась молода журналістка (себто я)
побігла після першої частини виступу (а їх було дві) до Юрка брати
інтерв'ю на камеру... Словом, слава не за горами. А чом би й ні?
Молоді, перспективні, мають цікаві тексти та музику (щоправда чулися
певні акорди "Океану Ельзи", "Скрябіна" і т.
д.), а що найголовніше - п'ятірка хлопців перебуває під могутнім
підбором жінки! Значить, діло буде. От тільки що у кохання закликають
не вірити...
Тож не витримала і запитала про це у Юрка.
- А це дуже серйозна справа,
- відповідає. - У нас є в репертуарі пісня,
яка так називається, вона записана у двох версіях: "Don't believe
in love" і "Не вір у кохання".
- А ти віриш у кохання? - ніяк не заспокоюся.
- Дуже особисте питання, не хотів би на нього відповідати, - говорить.
(Що ж, принаймні, відверто).
- Юрку, чому така назва?
- Це дуже темна історія...
- Просвіти.
- Зараз "проллю" світло. Це було два роки тому. А було
так: ми хотіли знайти назву за декількома критеріями, один з яких
- головне, щоб на всіх мовах звучало однаково. Почали вигадувати...
і вийшов "NEON". Тобто це - повний "фанарь".
(Не плутати із неоновою лампою, що випромінює оранжево-червоне світло.
- Авт.) Але всім зрозуміло, що не назва прикрашає...
- А як взагалі утворилася група?
- Так сталося, що у мене були якісь погляди щодо музики і я познайомився
із гітаристом Дмитром, ми почали разом щось утворювати, потім прийшли
інші учасники...
Отже, як виявилося, групі вже "стукнуло"
два роки. Вона виникла після невдалих спроб відновити діяльність
команди "Apostate" (де працював Юрій у 93-98 роки).
Тобто зміна влітку 2001 року назви на "NEON" - фактично
друге народження групи. Перше - липень 2000 року. Саме тоді команда
записала свій перший сингл, який увійшов у дебютний міні-СD "NEON".
Сингл, що має назву "Don't believe in love", було
презентовано львівським слухачам на радіо "Ініціатива",
де відбулося перше інтерв'ю гурту та бесіда у прямому ефірі із прихильниками
напрямку Neo Romantic. Незабаром "Don't believe in love"
потрапила на СD збірник радіокомпанії "Ф.Д.Р.",
що дало команді можливість з'явитися у радіопросторі більш ніж 80-ти
радіостанцій України.
Перший виступ групи - 17 червня 2001 року в рамках фестивалю "Перлини
сезону".
Після перейменування групи, пісня "Час Свободи" потрапила
до хіт-параду "Гетто Мюзика" на "Ініціативі"
і з п'ятої піднімається на третю сходинку.
18-19 серпня група стала лауреатом ІІ-ої премії фестивалю "Крутозлам"
(м. Червоноград).
20 січня 2001 року "NEON" в оновленому складі дає свій
перший концерт у Львові у клубі-кафе "Лялька".
Навесні 2002 року до колективу влилися нові клавішник та ударник,
разом з якими у травні було записано два нових сингли "Не
Питай" та "Дивні Ночі".
Влітку група брала участь у якості гостей на регіональних фестивалях
"Молода Галичина" (м. Новояворівськ), де виступала
разом із О. Пономарьовим, "Скрябіним" тощо.
Нещодавно "NEON"-івці (Не плутати із акваріумними рибками-неонами,
вздовж тіла яких є голуба лінія, що світиться. - Авт.) розпочали
запис дебютного альбому "Калейдоскоп".
А от завтра, 12 жовтня, хлопці виступають разом із "ТАЛІТОЮ
КУМ" у кінотеатрі ім. Довженка.
(Про що можна буде прочитати в матеріалах про "Таліту").
Тож молоді і перспективні хлопці цілком свідомо і вперто прямують
на терени українського шоу-бізнесу, чого їм від щирого розуму бажаю,
а от від щирого серця бажаю вірити у кохання.
Марія ТИТАРЕНКО
|
|
