|
Виставка робіт львівських художників
Зоряни Гарбар та Володимира Стецули
проходила у галереї Дзига
( 26.12.2001 - 13.01.2002)
|
|
На відкритті було, як завше, багато колег і прихильників творчості Львівських
митців.
Вступне слово, представляючи художників, мала директор КМЦ "Дзига"
Леся Антононович. Зі своїми коментарями пошкрябав по творчій оборудці
художників пан Дорош.
Чорна стеля, білі стіни і кольоровими яскравими плямами картини, подивіться...
Пан Андрій Дорош (мистецтвознавець):
У Львові колаж з'явився у двадцяті роки. Привезли той стиль із Франції.
Найліпші роботи в колажі були зроблені непрофесіоналом - Алою Левицькою
- мамою Лариси Крушельницької. З того часу в колажі майже не працювали.
Бо війна зруйнувала той пласт інтелігенції, яка могла оцінити і бути приймачем
та провідником тої концепції.
Тепер потроху то повертається. Ось тепер маємо роботи Зоряни в колажі.
То є подальший розвиток її малярства. То ніби реакція на ті кліпи, що
ідуть по телебаченню. Різниця в тому, що кліп мигнув і пропав, а тут він
є зафіксований…
Роботи Володимира Стецули не є колажі - то є деякий експеримент малярства
і вклеєних фрагментів. Роботи Зоряни більш чоловічі, а Стецули - більш
жіночі...
Та якщо представники Канади, Бразилії, Польші заграли пазурами на тії
роботи, то є ознака, що роботи живуть і працюють…
(17 год. 30 хв. 26 грудня 2001p.)
|