Дарія Зав'ялова

Закінчила Львівську Академію мистецтв, факультет художній текстиль.

З 1990 року працювала художником-постановником в Театрі ім.. Леся Курбаса.
З 1995 року працює в І українському театрі для дітей та юнацтва. Співпрацює з "Театром у кошику".

Поставила 25 вистав у Львові, Івано-франківську, Тернополі, Дніпропетровську.

Учасниця багато чисельних виставок в Україні та за кордоном.
Теперішня виставка "Нівідкіль з любов'ю" навіяна текстами Бродського.

Вважається, що поезія - це саме те, що зникає при перекладі, тому працювати з поетичним текстом - справа найбільш невдячна. Не менш невдячна справа - його ілюструвати. Будь-яка спроба прямої візуалізації від початку приречена на банальність. "Если довелось в империи родиться, лучше жить в глухой провинции у моря...",- віршував від імені Марціала Йосип Бродський свої поетичні і політичні асоціації. Свої мистецькі асоціації до "Листів римському другові" Дара Зав'ялова зматеріалізувала в текстильний спосіб не тільки тому, що текстиль - її професійне покликання і виплести вона може все. Навіть писанку, яку в цьому випадку жартома називає в'язанкою.

Для свого циклу "Нівідкіль з любов'ю" Дарія скористалась технічними особливостями гобелену (додавання руками роками нитки за ниткою рядок за рядком в натягнену основу) для вживання в епістолярний ритуал на тих засадах, які існували у Давньому Римі, протривали в Європі до початку ХХ століття, зникли з масовою телефонізацією населення і НЕ відновились з його майже поголівною комп'ютеризацією. Електронна пошта здешевила людству міжміський і міжконтенинтальний обмін інформацією. Але НЕ відродила епістолярного жанру як способу обмінюватись почуттями. Емоційна сфера залишається привілеєм оази ( або зони, як на чий погляд) мистецтва і ідентифікаційним кодом її мешканців і відвідувачів, грою для посвячених, коштовним дарунком для обраних....

Наталка Космолінська.