Виставка картин братів Петра та Андрія Гуменюків
(7.12.2001 - 23.12.2001)
Андрій
|
Петро і Андрій
Перший живе і працює на Україні...
другий живе і працює на... Україні.
Але тільки донедавна Андрій був за кордоном.
У Штатах... Не здобув там щасливої долі. Повернувся аби жити
і працювати у рідних стінах...
|
Петро
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Андрій Гуменюк: слово перед відкриттям виставки...
"...Колись перед приїздом Папи Римського я дзвонив з Америки. Петро
каже: "Ти знаеш тут Папа приїжджає. Мені запропонували виставку
зробити. Я відмовився. Моя перша виставка буде на твій приїзд..."
Тобто, я майже як Папа Римський.
Я не бачив Петра шість років і просто здивований. Брат мій справді змінився.
І змінився у кращу сторону. А ці шість років то є поразка для мене,
бо я не займався мистецтвом..., а чорт знає чим. Намалювати за шість
років п'ятнадцять картин, то є смішне. І говорити про якісь пошуки -
то є недоречно.
Просто будучи далеко від дому я займаясь чорт знає чим, і в проміжках
між тим всім мені вдавалось часом щось намалювати. Все що я намалював,
я привіз сюди і сьогодні у нас така собі виставка-зустріч двох братів:
Брат, який шість років був у мистецтві і іншого, який не був у мистецтві.
Ну, і, відповідно, зразу видно ту різницю... Так що дивіться..."
Андрій Дорош (мистецтвознавець) - просто слово
" ...На фоні білого шуму - ніби говорити, та ні про що не сказати
- вони дуже конкретні. Вони знають, чого хочуть. А на початку століття
після всієї тієї гнилизни вони мають свою позицію. То є дуже недобре,
бо виглядають білою вороною.
Вони не пливуть проти течії, не пливуть за течією. Вони пливуть туди,
куди їм потрібно. І якщо правда те, що там, де три українці, там три
партії, то у братів є своя партія - партія пофігістів. А то є найдивніший
спосіб добитися успіху. Себто те, що вважають за потрібне, до чого їх
кличе серце, вони реалізують в міру своїх здібностей.
Вони мають добру затравку реставраційну. То власне не можна сказати,
що то є п'ятихвилинки, що то є речі мальовані на нинішній день. А завтра
вони посиплються, розтечуться, розмажуться... Це є роботи, які повинні
пережити час..."