Квартет “Йорґі”:
польські гуцули чи гуцульські поляки?!

А Ви гадали, що вже по джазі?
“Під синьою фляжкою” порожньо і свята закінчилися? Аніскілечки! Увечері п’ятого травня у “Ляльці” джазував на повну польський Квартет “Йорґі”, та ще й як! Якщо вже Джон Сук підстрибував на стільці, Юрко Покальчук викрикував щосили “браво!”, Місько Барбара замріяно розтікався у посмішці по цілій “Ляльці”, Кшиштоф Савіцкі опинився чи не впритул до самої сцени, а публіка підспівувала, підстукувала, підвискувала, підсвистувала і не відпускала музикантів зі сцени, то... то Вам вирішувати, Що Ви проґавили.

Словом, така жирнюча остання крапка над “Ї” після виснажливого святкування Днів Львова.
“Родзинища” на десерт, будь ласка, дбайливо подана у “Ляльку” Генеральним Консулом Республіки Польща у Львові Кшиштофом Савіцкі, мистецьким об’єднанням “Дзиґа” та “Львівською Газетою”.

Смачного!

А тепер про крихти по джазовому частуванню.

Був собі чотириста років тому такий Томаш Йорґі з Познані. А “по собі” залишив на майбутнє найменший у Європі квартет, який було названо на честь самого Йорґі та який грає “пастерний” джаз, тобто автентичний, фольковий, майже гуцульський.

Коли виник квартет, ніхто з музикантів не пам’ятає: “Існуємо ми… віддавна, тобто завжди. Може, і не виглядаємо на ті роки, але то так є…”

Історія би була значно простішою і не такою заплутаною, якби квартет не складався усього із трьох чоловік (і безлічі музичних інструментів):

Вальдемара Рихли (гітара та десятки індуських дзвоників на чоботі),
Мацека Рихли (усі можливі види сопілок, свистульок, дудок, пискавок, флейт, гармонік тощо) та
Ричарда Базарніка (бубни, дримби, барабани із Карибів, Нігерії, Сенегалу, Камеруну, обтягнуті африканською та карпатською козячою шерстю і т. д. і т. п.).

“Четвертий у квартеті? – зовсім здивовано перепитав Мацек, ніби я питала, чому у дуеті - двоє чи у квінтеті - п’ятеро. - Нема четвертого – є багато-багато четвертих…” Гадаю, що тими четвертими стали ми всі, присутні “ляльківчани”. Потім шалена “трійця” довго пояснювала, що Мацек – брат Вальдемара, а Вальдемар, відповідно, - брат Мацека, а Ричард – їхній звідний брат, і що то ціла родина, і що, взагалі, ми всі – то одна родина. Відтак, і музика відповідна: “Чому такий автентичний джаз? Бо ми – із Європи.