ўо Ї дл¤ ¬ас ц¤ книга: мемуари, крок назд-вперед, зга¤на уймища часу?

 нига? Ќ≥, на нењ п≥шло не уйма часу. ћ≥ж днем, коли ¤ задумав писати цю книгу, ≥ днем, коли видавництво погодилос¤ њњ надрукувати, пройшло два тижн≥. “ак що це був вилив почутт≥в, спогад≥в, хоча де¤к≥ нам≥тки вже були до того.

ѕоштовх?

я нав≥ть не можу по¤снити. „есно кажучи, ¤ нав≥ть до к≥нц¤ не був впевнений, що ц¤ книга взагал≥ може вийти, ¤ њњ н≥кому не пропонував, не пробивав, ¤ не обходив ≥ не оббивав порог≥в, не грюкав у двер≥... ¬се вийшло само собою. ¬ипадково. ћен≥ у л≥тературн≥й агенц≥њ Уѕ≥рам≥даФ сказали: У«наЇш, це може п≥тиФ. я соб≥ думав, що то стьоб... ј воно п≥шло.

якоњ дол≥ побажали би ¬и своњй книз≥?

¬загал≥-то, це теж р≥ч дуже банальна, вона до мене д≥йшла недавно, мабуть, вс≥, хто щось писав, так говорили: ¤ би хот≥в в≥дчути контакт, незримий, ≥з тими читачами. я от так колись отримав справжн≥й люд¤ний контакт ≥з тими письменниками, ¤ких ¤ не знав, ¤к≥ померли задовго до мого народженн¤. ’от≥лос¤ би хоч у ¤к≥йсь м≥р≥ в≥дчути такий контакт ≥з людьми, ¤ким це буде ц≥каво та корисно.

„ому УЋьв≥в понад усеФ?

“ам, у книз≥, в к≥нц≥, Ї такий розд≥л У нига рекорд≥в ЋьвоваФ. ћи забуваЇмо, чим Ї наше м≥сто. Ќам притаманна така меншоварт≥сть. ћи - пров≥нц≥йне м≥сто. ј до реч≥, за час≥в јвстр≥йськоњ ≥мпер≥њ Ћьв≥в був трет≥м м≥стом в ≥мпер≥њ п≥сл¤ ¬≥дн¤ та ѕраги. «а час≥в польськоњ держави Ћьв≥в був трет≥м м≥стом п≥сл¤ ¬аршави ≥ Ћодз¤. ј зараз Ћьв≥в... за населенн¤м - на сьомому-восьмому м≥сц≥ в ”крањн≥, а окр≥м свого арх≥тектурно-культурного значенн¤ воно н≥би... пров≥нц≥¤. Ќастав час за¤вити про себе! я в≥рю, що невдовз≥ ми будемо тим, ким були ран≥ше.

¬и - кор≥нний льв≥вТ¤нин?

Ѕезумовно, але взагал≥-то, вважаЇтьс¤, кор≥нний - у третьому покол≥нн≥, ¤ - т≥льки у другому. ÷е теж дуже ц≥каве питанн¤, ¤ким ¤ спец≥ально ц≥кавивс¤. ѕрактично, у Ћьвов≥ немаЇ людей, д≥д ≥ баба ¤ких би народилис¤ у Ћьвов≥. “аких Ї одиниц≥. јле тут вже йдетьс¤ саме про духовний р≥вень... ўоправда, мен≥ часом соромно розчулюватис¤ (наче сл≥зна д≥виц¤): мен≥ хочетьс¤ погладити брук≥вку, об≥йн¤ти ст≥ну... я думаю соб≥: чувак, ти вже крейзанувс¤!

„и можна назвати ¬ас крейзанутим?

Ќапевно, що н≥. ј тод≥? Ќ≥, вс≥, хто мене добре знають ≥ памТ¤тають ≥з тих час≥в, схильн≥ вважати мене людиною виваженою ≥ не дуже творчою. Ќ≥хто не в≥рив, що ¤ можу написати книгу. Ќав≥ть ¤кщо ¤ був музикантом, ¤ не був людиною творчою у повному розум≥нн≥ цього слова.

яка тод≥шн¤ божев≥льна мр≥¤ зд≥йснилас¤ зараз?

¬и знаЇте, щось таке Ї, але що саме, не можу сказати... ћоже, це теж банально звучить, але факт: незалежна ”крањна. “од≥ б≥льш ймов≥рним вважалос¤ те, що ћарс впаде на «емлю... Ѕагато ще мр≥й... ўо можна не п≥дп≥льно грати рок-музику. “од≥ ми пост≥йно шифрувалис¤, маскувалис¤ п≥д р≥зн≥ рад¤нськ≥ групи (У–итми  арпатФ).  оли ми починали грати, на друг≥й п≥сн≥ нас вирубали... тобто нам вирубали струм. «араз цю музику можна грати будь-де.

„ому книгу символ≥чно не було представлено до ƒн¤ Ћьвова?

“ак вже стих≥йно сталос¤, окр≥м того —лав≥к ¬акарчук, ¤кий написав передмову до книги, маЇ сьогодн≥ ƒень народженн¤ ≥ об≥ц¤в прињхати...

„ому передмова - ¬акарчука?

÷е теж стих≥йно. —лавко часто буваЇ у нас на студ≥њ. ’тось (знову ж таки - не ¤!) дав йому почитати, в≥н спочатку думав, що то знову ¤кась туфта... а пот≥м йому сподобалос¤. я соб≥ пом≥ркував, що можна буде трошки його УподоњтиФ... ¬≥н, щоправда, довго в≥дн≥кувавс¤ в≥д передмови, довго пот≥м њњ писав, ¤ йому довго дзвонив... ¬≥дгуки писали також –услана, „орнов≥л (це було дл¤ мене справжн≥м подарунком, ¤ нав≥ть не спод≥вавс¤, це - велика честь).

ќб≥ц¤нка по¤ви —лав≥ка на прес-конференц≥њ, ¤кий так ≥ не зав≥тав до УƒзиіиФ, - це гарний PR-х≥д, чи не так?

Ќу, не знаю. ћи не об≥ц¤ли...

ўо би ¬и побажали льв≥вТ¤нам ≥ м≥сту взагал≥, м≥сту, брук≥вку ¤кого ¬и би хот≥ли гладити?

’очу побажати м≥сту, щоб Ћьв≥в повернув свою колишню славу, щоб коли звучала сама т≥льки назва м≥ста, льв≥вТ¤ни вставали. (ƒуже замр≥¤но. - јвт.)

ј забава кип≥ла. «в≥дк≥ль вз¤лос¤ ст≥льки х≥п≥ - не знаю.  остюм≥в - зрозум≥ло, бо тод≥ вх≥д - на Ухал¤вуФ... ћ≥ж ≥ншим, одна льв≥вська перекладачка, вбрана Уна вс≥ стоФ у той час (можливо, нав≥ть косметикою т≥Їю користувалас¤), прикро зауважила, що, певно, вона одна так сильно перейн¤лас¤ тою веч≥ркою... Ќехай соб≥ заспокоњтьс¤, бо вона така була не одна. «рештою, все це скидалос¤ на подорож машиною часу в минуле, ≥ комусь там було неймов≥рно затишно, комусь - зат≥сно чи зав≥льно, а комусь, може, ≥ мул¤ло... √рупа УћедФ п≥дсолоджувала атмосферу музикою, ≥ - жодноњ ложки дьогтю гурманам старих-добрих час≥в старого-доброго Ћьвова...

–озмова ≥з ёр≥Їм ѕерет¤тком.

якоњ ¬и думки про книгу? „и правдиво в≥дображено дух часу ¬ашого покол≥нн¤?

я ц≥Їњ книги ще не читав ≥ не бачив, ¤к ≥ б≥льш≥сть тут присутн≥х. ј щодо того часу, то моЇ покол≥нн¤ ≥з того вийшло, але дуже добре постраждало. ѕро це мало знаЇ молоде покол≥нн¤, але тим не менше Ћемко був дуже сильно причетний в опозиц≥йному план≥ свого часу. ќднак про нас трошки забули... “епер слухають панк, хев≥-метал, нев≥домо що... —талос¤ так, що вир≥шили згадати про нас, гадаю, н≥хто не пожалкуЇ.

„им в≥др≥зн¤ютьс¤ сучасн≥ х≥п≥ в≥д тод≥шн≥х, на ¬аш погл¤д?

я належу саме до тих людей, ¤к≥ скептично ставл¤тьс¤ до ус¤ких рух≥в, ¤ не був н≥коли х≥п≥, ¤к ус≥ моњ колеги, але р≥зниц¤ м≥ж тими рухами (чи це були метал≥сти, чи панки) ≥ тепер≥шн≥ми - очевидна. “од≥ це була ≥деолог≥¤ дл¤ людей, це було протисто¤нн¤ систем≥, а на сьогодн≥ це просто атрибутика, в≥зуальн≥ реч≥, без жодних ≥деолог≥й поза тим. —права в тому, що ¤ Ї президентом Ћьв≥вського рок-клубу У‘≥раФ ≥ працюю безпосередньо ≥з тим контингентом ≥ покол≥нн¤м. ¬притул. ћожна сказати нав≥ть ще ближче. —умно. Ќезважаючи на те, що це молод≥ люди, њм немаЇ ≥з чим боротись, кому що доводити, ≥ ц≥ вс≥ атрибутивн≥ реч≥ - розмит≥.  олись х≥п≥ - це був той, кого кидали в  ѕ«, на кого од¤гали наручники. —ьогодн≥ це той, у кого кульчик у вус≥, шк≥р¤н≥ джинси... «рештою, маЇмо те, що маЇмо...

¬и прдюсуЇте групу...

...УћедФ. “ак, це проект, ¤кий мен≥ не вдалос¤ реал≥зувати до початку 90-тих рок≥в, а коли минуло вже 15 рок≥в у ньому (про це ще рано говорити) виникла потреба. “обто це хард-рок, мелод≥йна музика 80-тих. ѕоки що наш≥ виступи були локальн≥. ’оча це також локальна веч≥рка, але веч≥рка на ≥нш≥й територ≥њ. ”мовно кажучи так...

„ому УћедФ?

“ут без коментар≥в, так с≥ стало.

ўо Ї ложкою дьогтю в Ућед≥Ф?

™ так≥ нюанси, про ¤к≥ ¤ на камеру не буду говорити.

ѕобажанн¤ Ћемков≥?

Ћемков≥ бажаю стати трошки молодшим душею.

ј що, такий вже старий?

ћ≥г би бути молодшим. ¬ласне, бажаю йому довгол≥тт¤, наснаги, дуже т≥шус¤, що в≥н у тому керенку працюЇ.

ћедувала-пивувала-по-вустах-текло-на-книгу-накапало ћр≥¤ “»“ј–≈Ќ ќ